Катинська трагедія у творах культури: у Києві вшанували пам’ять жертв сталінського злочину.

15 квітня OS Polonia провела пам’ятний захід «Tragedia katyńska w dziełach kultury / Катинська трагедія у творах культури», приурочений до 85-ї річниці рішення радянської влади про розстріл польських офіцерів і військовополонених.

Катинський злочин — один із найболючіших символів сталінізму, який і сьогодні залишається незагойною раною в польській національній пам’яті. Його жертвами стали представники польської інтелігенції — ті, кого неможливо було замінити.

Метою заходу було не лише вшанування пам’яті загиблих, а й осмислення того, як ця трагічна сторінка історії відбилася в літературі, поезії, кіно, живописі, музиці та формах публічної пам’яті — від пам’ятників до меморіальних місць.

Захід розпочався з вітального слова завідувачки Польської медичної бібліотеки імені проф. Збігнєва Реліги пані Людмили Білої.

Пані Оксана Шарій, завідувачка сектору міжнародного книгообміну, розповіла про багатий фонд книг у бібліотеці, присвячених Катинській трагедії, та згадала постаті, чиї долі нерозривно пов’язані з тією страшною епохою.

Пані Наталія Тихончук поділилася особистою родинною історією: її родич, Владислав Павліковський, став жертвою Польської операції 1937–1938 років. Вона розповіла про трагічний вплив цієї втрати на життя всієї родини й трансмісію пам’яті впродовж поколінь.

Окрема згадка прозвучала і про фільм «Катинь» Анджея Вайди — зворушливе й особисте свідчення режисера, чий батько, капітан Якуб Вайда, був розстріляний у Харкові. Цей фільм став одним із найвідоміших візуальних документів про трагедію, яку десятиліттями приховували.Пані Алла Єльська представила творчість Юзефа Чапського — письменника, художника й одного з небагатьох, хто пережив радянський полон. Його свідчення й твори — безцінний внесок у збереження пам’яті про Катинь.

Пан Анатолій Курносов поділився роздумами про трагедію та прочитав вірш Збіґнєва Герберта «Ґудзики» польською мовою у власному перекладі на українську.Учні спеціалізованої школи №23 Деснянського району м. Києва разом із пані Ліною Ляпіною представили поезії Каміля Бачинського та Збіґнєва Герберта, які передають біль, смуток і пам’ять про трагічні події.

Пам’ять про Катинь живе й у музиці. Про це розповіла пані Світлана Василик, зосередившись на “Polskim Requiem” Кшиштофа Пендерецького, зокрема на його драматичному фрагменті Libera me, Domine.

Пані Юлія Громова представила візуальну добірку пам’ятників, присвячених Катинській трагедії, встановлених у різних країнах світу.

Захід продемонстрував: мистецтво не лише увічнює історичну правду, але й формує глибоке співчуття, стає містком для діалогу між культурами та допомагає осмислювати складне минуле.Пам’ятаємо Катинь.

Через культуру – до глибшого розуміння спільної історіїПам’ять та слава героям!

У заході взяли участь Консул Республіки Польща Павел Овад та Віцеконсул Анна Бабяк-Овад, президент Związek Polaków Ukrainy Леся Єрмак, генеральний редактор Dziennik Kijowski Анжеліка Плаксіна, представники полонійних організацій Києва.

Партнером події була Польська медична бібліотека у Києві / Polska Biblioteka Medyczna w Kijowie ім. Збігнєва Реліги.

Пам’ятаємо. Осмислюємо. Говоримо.

«Врятуймо могили предків від забуття» – Полонія пам’ятає!

5 квітня ОС «Полонія» взяла участь у черговій акції на Байковому кладовищі в Києві. Разом із представниками Посольства РП, ЗПУ та інших польських організацій ми впорядковували місця спочинку наших предків.

Це не лише прибирання після зими – це наш обов’язок і прояв поваги до тих, хто творив історію Києва та залишив тут свій слід.

Дякуємо всім учасникам за присутність і серце, вкладене в цю важливу ініціативу!

Полум’я Братерства 2024

15 серпня – одна з найважливіших дат в історії Війська Польського. Ця дата присвячена до переможної Варшавської битви, яка відбулась 13–25 серпня 1920 року під час польсько-більшовицької війни. Варшавська битва 1920 року увійшла в історію також під назвою «Диво над Віслою». В історичній літературі битву називають «вісімнадцятою вирішальною битвою за долю світу», «війною світів» та «гарантією мира в Європі». Тоді польська армія разом із військом Української Народної Республіки перемогла більшовиків і це дозволило відстояти новостворену незалежну польську державу.

З цієї нагоди проводиться акція «Полум’я Братерства», що є потужним символом єдності всіх, хто присвячив своє життя боротьбі за свободу, пам’яті про героїв, які віддали своє життя за незалежность України та Польщі та поваги до загиблих та їхніх сімей. Участь в акції сприяє формуванню активної громадянської позиції та почуття відповідальності за майбутнє своєї країни. Акція «Полум’я Братерства» пропагує такі важливі цінності, як свобода, демократія та повага до людського життя.

Для збереження пам’яті про події минулого, OPOS Polonia такождоєдналась до проведення акції «Полум’я Братерства» біля меморіалу героям Січневого повстання 1863 року в Київській фортеці. Це була можливість згадати про спільну історію двох народів, бойове братерство 104-річної давнини та будувати братерство для сьогоднішнього і завтрашнього дня.

Разом до Перемоги!

Читаємо разом Лема : Lem znany i nieznany

Станіслав Герман Лем (1921–2006 рр.) . В минулому році ми відзначали соту річницю з дня народження письменника. Він один із патронів Польщі 2021року.  Станіслав Лем- один, з найвидатніших представників польської фантастики і, безперечно один із знаних авторів наукової фантастики у всьому світі. Твори Лема перекладені більш ніж 40 мовами, а тираж виданих книг сягає майже 40 млн екземплярів. Його «Солярісом», «Големом XIV», циклами «Кіберіада», «Казки роботів», пригодами Йона Тихого, пілота Піркса зачитувалися та і зараз зачитуються багато читачів.

В Україні теж багато шанувальників творчості Лема. Це і не дивно, адже    письменник народився, навчався та провів молоді у Львові.

_DSC0621-x30
DSC_0040-x30
DSC_0025-x30
_DSC0622-x30

Щоб дізнатися більше про самого Лема, а також обговорити його твори поділитися своїми враженнями від їх прочитання та переглянутих фільмів екранізацій творів члени OS POLONIA та KPKO Stowarzyszenie im. A.Mickiewicza організували подію “Czytamy Lema razem: Lem znany i nieznany”, яка пройшла 19.02.2022 в бібліотеці імені С. Олійника в гібридному форматі: частина учасників зібралася в бібліотеці, а частина долучилася через платформу Мeet. Також в рамках  події відбулася презентація проекту видавництва «Богдан» «П’ятикнижжя Лемове», представлене книгами, які можна було придбати. 

DSC_0014-x30
DSC_0003-x30
DSC_0010-x30
DSC_0026-x30

Серед учасників події були такі знані та шановані особи як Андрій Павлишин — український журналіст, громадський діяч, історик та перекладач. Відомий зокрема як дослідник польсько-українських стосунків, творчості Бруно Шульца і перекладів інтелектуальної літератури з польської на українську мову, який розповів багато цікавого про біографію Лема, його становлення як письменника та Геннадій Андрощук, головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, кандидат економічних наук, доцент, член Національної Спілки журналістів України, що доповнив пана Андрія.

DSC_0003-x30
DSC_0030-x30
DSC_0050-x30
DSC_0011-x30

Учасники жваво дискутували, ділилися враженнями від прочитаних книг. Ольга Озоліна поділилася враженнями від свого сприйняття книги “Повернення з зірок”, її глибоким філософським змістом, що вплинув на її світосприйняття. 

_DSC0637-x30
DSC_0016-x30
_DSC0623-x30
DSC_0061-x30

Обговорювали також екранізації творів Лема та їх вплив на глядача.

n30_Screenshot_20220222_000014
n30_Screenshot_20220222_000200
n30_Screenshot_20220222_000432
n30_Screenshot_20220222_000614

Анна Турчиняк розповіла наскільки вразили її розслідування пілота Піркса, що вона побачила в фільмі “Тест пілота Піркса” ще в юності. Тоді вони здалися їй навіть жахливими.

Не обійшлося і без читання уривків творів автора. Проводили паралелі з сучасністю, порівнюючи події, описані в них до сучасних умов існування та діяльності людства. 

DSC_0047-x30
_DSC0628-x30
DSC_0022-x30
DSC_0035-x30

І всі пересвідчилися ще раз, що письменник майже в усіх своїх творах так чи інакше передбачав майбутнє. Отже, Лем актуальний та сучасний і для нашого покоління.

Автор допису: Алла Єльська
Фото : Дмитро Старжинський, Катерина Скочеляс

Акція ”Ocalimy mogiły przodków od zapomnienia”

photo_2021-11-26_13-37-27
photo_2021-11-26_13-37-31

Під егідою Спілки Поляків на Україні,за ініціативи групи активістів київських полонійних організацій та душпастерства поляків парафії святого Олександра відбулася акція прибирання могил поляків.Доєдналися до акції і учасники нашої ГО У польській частині кладовища знаходяться могили з кінця XVIII століття.  

Метою акції була підготовка родинних склепів до проведення майбутньої реставрації, що цікаво, один зі склепів належа родині Gerharda Bajkowego.

Залишили після себе впорядковані могили та запалені лампадки за спокій душі всіх похованих на Байковому кладовищі поляків.

Автор допису: Дмитро Старжинський
Фото : Дмитро Старжинський

XXI Міжнародний рейд – Мотопробіг Катинський

В Національний Історико-Меморіальний заповідник “Биківнянські Могили” завітала група  мотоциклістів з різних міст Польщі – учасників ХХІ Міжнародного Катинського мотопробігу. Учасники моторейду віддали шану замордованим у Биківнянському лісі під Києвом полякам та українцям. Зустрічали їх офіційні особи РП – Радник Посольства Яцек Гоцловський, Керівник консульського відділу Дорота Дмуховська а також представники польських громад. Члени ГО ПОЛОНІЯ теж були серед учасників зустрічі.

Рейд байкерів вже став традицією.Він має на меті дбати про рештки поляків, тобто це насамперед облаштування могил, кладовищ, пам’ятників.

rajd-20210906_22
rajd-20210906_23
rajd-20210906_24

Щороку учасники катинського рейду долають відстань від Варшави до Смоленська. Щоправда сьогоріч Уряди Російської Федерації та Білорусі не дали їм туристичних віз.Вони щорічно  відвідують наше місто, проїжджаючи багато кілометрів. Подорожуючи Україною, байкери-туристи водночас відвідують могили польських жовнірів, які загинули у різні часи і нині спочивають на українських теренах. Разом з байкерами та представниками Амбасади та Генерального Консульства РП помолилися, запалили смолоскипи та залишили біля могил запалені лампадки.

rajd-20210906_27
rajd-20210906_23
rajd-20210906_25

Автор допису: Алла Єльська
Фото : Дмитро Старжинський

Народове читання 2021

В Національній науковій медичній бібліотеці України  ім. Збігнєва Реліги пройшло  десяте ювілейне Народове читання. Захід проходить  під почесним патронатом Пари Президентської РП. Цьогоріч читали драму Габріели Запольської “Моральність пані Дульської”, яка вже понад століття не втрачає своєї популярності. Організували та провели його ГО ВПГО “Полонія” та КПКОТ ім. Адама Міцкевича в тісному співробітництві та за технічної підтримки Національної наукової медичної бібліотеки.

NC_2021_31
NC_2021_30

Спочатку організатори від бібліотеки в особі Тетяни Мусієнко та представники організацій звернулись з привітальним словом до учасників.

Далі від імені організаторів Дмитро Старжинський за традицією зачитав лист Президента РП Анджея Дуди.

NC2021_01
NC2021_02

Потім Наталія Тихончук розповіла історію створення і проведення Народового читання в різні роки.

NC2021_03
NC_2021_35
NC2021_07
NC2021_06

Анна Турчиняк та Влад Павлюк поділилися з учасниками цікавими фактами з  життя та творчості Габріели Запольської та створення самого твору “Моральність Пані Дульської”, її першої постановки і поняття “дульщизна” в житті суспільства. 

По закінченню вступної частини організатори показали міні сценки з твору.

Потім всі охочі читали частинки цього філософського твору в особах.

Закінчилось міроприємство чаюванням зі смачним “пляцком пані Дульської”, спеченим Наталею Сорокою. Це читанння було напевне найцікавішим з усіх проведених нашими ГО.

Підкріпившись пляцком, деякі учасники спромоглися встигнути до Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка на Читання організоване Польським Інститутом в Києві, де також презентували сцену з  цього твору

NC2021_11
NC2021_13
NC2021_12
NC2021_14

В цьому році Народове читання організоване Польським Інститутом в Києві проходило на камерній сцені ім. Сергія Данченка. Місцем проведення була обумовлена оригінальність зустрічі, адже це була справжня сцена. Спочатку кілька сценок показали представниками Посольства Польщі і Польського Інституту. Надзвичайно  цікаво виступили артисти театру. Кілька сцен майстерно зіграли учні та студенти Польського дому в Києві. Потім можливість вийти на сцену та прочитати обраний уривок мали всі охочі. В залі панувало відчуття справжної театральної вистави.Це було неперевершено!

Автор допису: Алла Єльська, Дмитро Старжинський
Фото : Дмитро Старжинський, Юрій Бєльский

Народове читання 2021

Пані та панове,

Ми сердечно запрошуємо вас взяти участь у десятому ювілейному національному читанню під почесним патронатом Пари Президентської РП – моральність Пані Дульської Габріелі Запольської, організованої Національною науковою медичною бібліотекою України, ГО ВПГО “Полонія” та КПКОТ ім. Адама Міцкевича

Захід відбудеться 4 вересня 2021 о 11:00 у приміщенні Національної наукової медичної бібліотеки України на вул. Л. Толстого, 7.

Збори: біля входу в бібліотеку 10: 45-11: 00

Важливо: Будь ласка, враховуйте, що час початку може змінюватися, ми також повідомимо.

Форма реєстрації
https://forms.gle/7zEWJLx9wqDRiGYw5

Szanowni Państwo,

Serdecznie zapraszamy do udziału w dziesiątej jubileuszowej odsłonie Narodowego Czytania pod honorowym patronatem Pary Prezydenckiej –  Moralność Pani Dulskiej Gabrieli Zapolskiej, zorganizowanej przez 

Krajową Naukową Bibliotekę Medyczną Ukrainy, Organizację Społeczną OPOS “POLONIA” ta KPKO Stowarzyszenie im.A.Mickiewicza. 

Wydarzenie odbędzie się 4 września 2021 o godzinie 11:00 w siedzibie Krajowej Naukowej Biblioteki Medycznej Ukrainy pod adresem ulica. L. Tolstogo, 7.

ZBIÓRKA: Przy wejściu do biblioteki 10:45-11:00

PILNE: Bardzo prosimy wziąć pod uwagę, że godzina rozpoczęcia może ulec zmianie, poinformujemy dodatkowo.

Formularz
https://forms.gle/7zEWJLx9wqDRiGYw5

Добрі справи об’єднують.

В польській спільноті сталось лихо. У голови Київської полонійної організації “Spółka Białego Orła” пана Гліба Бакалінського, діагностували хворобу, що поступово забирає сили як фізичні так і фінансові. Тому що єдиним порятунком є ​​лікування хіміотерапією, вартість якої  надзвичайно висока, а час дуже обмежений. Пан Гліб бореться за життя та здоров’я, він дуже мужньо тримається, адже за його спиною велика родина – дружина та чотири донечки. Людина не має бути одинокою в біді. Тому група активістів полонійних організацій  Києва “Pomocna dłoń ” разом зі  спільнотою полонійних організацій СПУ вирішила провести благодійну акцію  “Dołącz się do pomagania!”. Акція пройшла  під патронатом дружини Посла  РП в Україні пані Моніки Капи-Ціхоцької.

12.06.2021 на території Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського розгорнулося ціле містечко з майстер класами, ярмарком та фотозоною.

Пані Галина Козинкевич (Polskie Stowarzyszeniе Medyczne na Ukrainie im. prof. Anatola Święcickiego) навчала надавати першу невідкладну допомогу, провела відпрацювання техніки непрямого масажу серця. Адже перші хвилини рятують життя.

Wspólnota polonijna RAZEM розгорнула цілу майстерня рукоділля “Слов’янські традиції “Лялька – мотанка” 

Пані Світлана Ярошкевич (Spółka Białego Orła) провела майстер клас з арттерапії та тренінг мандалотерапії. 

А пані Ольга Озоліна ( KNKSP “ZGODA”) в своїй майстерні голосу показала вправи для розвитку дикції, дихання для декламації та сценічні рухи.

Дівчата та хлопці з ZPIT “Polanie znad Dniepru навчали всіх танцювальних кроків. 

Сама пані Моніка Капа-Ціхоцька разом з керівником Консульського відділу Посольства Республіки Польща Доротою Дмуховською влаштували ярмарок речей, книг та солодощів, випечених працівниками Амбасади.

 В рамках акціі пан Дмитро Антонюк презентував свою книгу “Римо-католицькі кляштори в Україні”, яку могли придбати всі охочі.

 Всі могли придбати лотерейні білети, лоти для якої надала ГО “Центр Етнологічних та політичних досліджень України”.

 В кінці акції виступили колективи ГО “Рада національних спільнот України”, ZPIT “Polanie znad Dniepru” та аматорський колектив полонійних організацій Києва (KPKO Stowarzyszenie im.A.Mickiewicza, OPOS “POLONIA”, KNKSP, “Spółka Białego Orła” та KNKSP “ZGODA” ), розіграш лотереї проведений Головою СПУ, паном Антонієм Стефановичем, якому допомагали пані Моніка Капа-Ціхоцька та пані Дорота Дмуховська. Закінчили захід спільним танцем, адже всі навчились на майстер класі “полян”.

 Всі учасники акції і маленькі і дорослі об’єднали свої зусилля для допомоги та підтримки для пана Гліба. Представники  ПО та ГО діяли разом, однією великою родиною. Люди спілкувалися, знайомилися, навчались чомусь новому, зміцнювали зв’язки між організаціями. Проведення таких акцій доводить, що людина не має залишатися в біді сама. Варто лише попросити про допомогу і дуже велика кількість людей Вас підтримає і допоможе. Важливість таких акцій показують емоції пана Гліба та його родини. Вони відчули підтримку громади, зрозуміли, що їх не залишать наодинці з бідою. Кожен з учасників акції довів,що насправді, все  дуже реально – потрібно лише трохи готовності рішучості та бажання допомогти.

 Важливим моментом було вручення подяк  від СПУ за участь в благодійній акції  від імені родини Бакалінських.

Учасники акції ще раз довели, що “wszyscy Polacy to jedna rodzina”.

Автор допису: Алла Єльська
Фото : Дмитро Стажинський

Лекція “День Прапора, день полонії за кордоном та Конституція 3 травня”

Цьогоріч кілька полонійних організацій міста Києва з метою поширення польської культури, традицій та історії, проводять цикл заходів “Historia Polonii, krok za krokiem

29.05.2021  в бібліотеці ім С. Олійника KPKO Stowarzyszenie im.A.Mickiewicza разом з OPOS “POLONIA” організували та провели  лекцію під назвою “День праці, день Прапора та день полонії за кордоном та Конституція 3 травня”. 

Учасники підготували доповіді. Світлана Луганська, Наталія Крижовська та Наталія Лащенова  багато цікавого розповіли про історію полонійного руху в усьому світі та зокрема в Україні. Алла Єльська окремо висвітлила тему міграції поляків по світу після вступу країни до Євросоюзу, адже 1 травня це не тільки день праці, а й день вступу Польщі до ЄС.

20210529-Polonia_12
20210529-Polonia_05
20210529-Polonia_13
20210529-Polonia_14

Надзвичайно цікавий матеріал про прапор Польщі та початок дня його святкування підготувала Наталія Тихончук. Ми навіть уявили собі пань в білих сукнях, підперезаних червоними поясами, що йшли колоною на демонстрації присвяченій 1-й річниці Конституції в супроводі чоловіків з шарфами такого ж кольору.

Від Анни Турчиняк дізналися про колоніальні амбіції Польщі міжвоєнного періоду. Адже мало хто знає , що у 1930-х Польща спробувала стати повноцінною європейською країною, прагнучи роздобути у своє управління хоч якісь заморські території. На цю затію поляки витратили астрономічну суму, але колоній так і не здобули. Польща експериментально довела, що колоніалізм це застаріла технологія. 

20210529-Polonia_10
20210529-Polonia_09
20210529-Polonia_07

Поговорили також і про саму Конституцію 3 травня 1791 р, про її значення в житті поляків та цікаві факти. 

20210529-Polonia_13
20210529-Polonia_03
20210529-Polonia_08

Торкнулися  і теми “березневої Конституції” (17 березня 1921 року). Дмитро Стажинський розповів про Станіслава Стажинського –  декана Львівського Університету, гербу Доліва, кавалера Австрійського Ордена Франца Йосифа, як цивільна особа, що відзначилася на терені комерції, дипломатії і державного управління. Він був одним із творців та впроваджувачів  принципів Конституції до кінця свого життя,  працюючи на кафедрі права. Помер в 1935 р, похований в родинній каплиці. Але після захоплення земель більшовиками та, цитата :

Po wysiedleniu Polaków z terenów przedwojennych wschodnich województw kaplica została przez miejscowych doszczętnie zniszczona a szczątki sprofanowane; do dnia dzisiejszego nie pozostał po niej ślad” (Wikipedia)

Stanisław_Starzyński-2
StanislawStarzynski-big_7

Подія пройшла в теплій, родинній атмосфері. Учасники дискутували, обмінювалися власними думками та враженнями. 

Проведення таких спільних заходів дуже об’єднує полонійну спільноту Києва, дозволяє краще вивчити історію та пізнати культурну спадщину Польщі. 

Автор допису: Алла Єльська, Дмитро Старжинський
Фото : Дмитро Старжинський, Wikipedia