Літературна зустріч присвячена творчості Ольги Токарчук
14 грудня в приміщенні Київського Національного Економічного Університету ім. Вадима Гетьмана, відбувся захід присвячений творчості лауреата Нобелівської премії з літератури за 2018р, п’ятої Нобелістки Польщі в цій номінації, Ольги Токарчук. Учасниками якої були і члени ПО «ПОЛОНІЯ»
Літературні читання організувала Київська Польська Молодіжна Асоціація “Młodzi i Kreatywni” за співучасті Спілки Поляків України, Польської Суботньої Школи в Києві та кафедри Бізнесу і Лінгвістики КНЕУ.
Учасники по черзі читали оповідання «Pasażer» та «Transfugium». На завершення пан Станіслав Пантелюк зачитав уривок промови авторки на врученні премії.
По закінченню читання між учасниками відбулася лотерея, переможці якої отримали призи – книги.
Такі літературні читання дозволяють ближче познайомитися з творчістю письменниці, відчути себе причетними до її настроїв і відчуттів. А ще читання мовою оригіналу покращує, урізноманітнює і дуже розвиває мову.
Адже не дарма Вольтер, французький філософ-просвітитель XVIII століття, стверджував: «Читаючи авторів, які добре пишуть, звикають добре говорити».
Автор допису: Алла Єльська
Роль Ю.Пілсудського у відновленні державної незалежності Польщі
Символічно присвячена дню народження архітектора незалежності 1918 року і одного з найвизначніших державних діячів в історії Польщі Юзефа Клеменса Пілсудського (05.12.1867-12.05.1935р.р) 9.12.2019р в приміщенні Польської медичної Бібліотеки, відбулася публічна конференція організована KPKO Stowarzyszenie im.A.Mickiewicza та Центром вивчення польської мови Polonista center. Присутніми на якій були і представники нашої ПО.
Відродження незалежності 1918 року стало можливим завдяки зусиллям кількох поколінь поляків і роботі багатьох політичних середовищ. Але батьком ІІ Речі Посполитої став Юзеф Пілсудський, творець Польських легіонів і перший глава держави.
На конференції порушувалися питання:
– Чому Юзефа Пілсудського називають архітектором незалежності 1918 року?
– Чому він є одним за найвизначніших державних діячів в історії Польщі?
– Які його заслуги і політичні концепції до сьогодні надихають польських політиків та провокують жваві дискусії серед публіцистів та істориків?
Пан Анджей Амонс розповів про життя Маршала, його світогляд та політичні переконання, що стали причиною виконання місії відродження ІІ Речі Посполитої після І Світової Війни.
Далі пані лекторки висвітлили події Варшавської битви 1920р., торкнулися постатей Павла Дмовського та Ігнація Падеревського – соратників Пілсудського у відновленні незалежності та зміцненні політичної ваги Польщі. А також частково розібрали постаті та цитати героїв фільму Єжи Гофмана «Варшавська битва».
Вцілому конференція була цікавою, змістовною та повчальною. Постать Ю.Пілсудського має велику значимість для поляків не тільки в Польщі, а в усьому світі. Політичні концепції і особисті переконання цього державного діяча не втратили актуальності і в наш час.
Автор допису: Алла Єльська
110 річниця костелу Святого Миколая
В цьому році шедевру, що входить в 7 чудес України, Римо-Католицькому храму, побудованому в неоготичному стилі архітектором Станіславом Городецьким для католицької спільноти Києва, костелу Святого Миколая, виповнилося 110 років. Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Браницький, він також надав значні кошти на його будівництво. Будівельні роботи тривали 10 років (1899-1909р.р).
6 грудня 1909 року відбулося урочисте освячення храму та перша служба.
7 грудня 2019 року, через 110 років вірні зібралися відсвяткувати цей ювілей. Серед них були і члени ПО «Полонія» . На урочистій службі крім прихожан, духовенства, мешканців міста були і спеціальні гості, запрошені на цю урочисту подію, зокрема посол Республіки Польща в Україні, пан Бартош Ціхоцький, представники Консульського відділу Посольства, а також дипломати багатьох країн та представники Уряду України.
Дипломатичний представник Ватикану нунцій апостольський в Україні, архієпископ Клаудіо Гуджеротті в своїй промові торкнувся історії створення храму , підняв питання про його сьогоднішній статус. Висловив жаль, що в радянський період костел використовувався як господарське приміщення та Будинок органної музики. Нагадав, що до цього дня ще багато храмів знаходяться в державному користуванні ,а не служать релігійним громадам, і що стан багатьох із них , як і стан костелу святого Миколая, вимагає тривалого відновлення. А також висловив впевненість, що храм повернеться релігійній громаді і стане прикладом примирення всіх християн у масштабах Києва, України та всієї Європи, буде домом, який з’єднує серця людей зі сходу на захід, з півночі на південь. Стане місцем відродження та зцілення всього українського народу.
Автор допису; Алла Єльська
Ян Станіслав Лось. «Українська справа. У спогадах, листуванні й публіцистиці»
06.12.2019 в Книгарні Є по вул. Лисенка, 3, члени нашої ПО «Полонія» відвідали дискусію та презентацію книги українською мовою.
Книга «Українська справа. У спогадах, листуванні й публіцистиці», це зібрання вибраних творів польського дипломата, публіциста, науковця графа Яна Станіслава Лося (1890–1974) яке належить до синтетичних наукових праць, що перебувають на межі біографії, документа і політичної публіцистики та суттєво доповнюють і збагачують джерельний комплекс матеріалів з історії українсько-польських відносин міжвоєнної доби.
Досягнення порозуміння, усвідомлення спільності територіальної локалізації, культурна й етнічна близькість – ось ті принципи, які вирізняли світоглядні засади Я.С. Лося щодо українсько-польського співробітництва та діалогу.
Проблемні питання, що порушувалися в ході дискурсу:
– особливості міжвоєнного двадцятиліття в рецепції Я.С. Лося;
– українські території у складі Другої Речі Посполитої: історичний, економічний, культурний, національний аспекти;
– характер і специфіка українсько-польського діалогу в 1919 – 1939 рр.;
– актуалізація минулого в реаліях сьогодення українсько-польських відносин.
Учасниками дискусії були і польські , і українські упорядники та перекладачі книги:
проф. Мачєй Маршал, юрист і політолог, викладач на Факультеті права, адміністрації та економіки Вроцлавського університету. Керуючий Міждисциплінарною майстернею досліджень культури, історії, політики і права країн Центрально-Східної Європи.
доктор Сильвія Вуйтович, доцент, викладач на кафедрі україністики в Інституті слов’янської філології Вроцлавського університету. Досліджує польсько-українську культурну інтерференцію, політичні відносини у ХХ ст, зокрема у міжвоєнний період.
професор Сергій Троян, доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету (м. Київ)Василь Саган, філолог, перекладач, заслужений діяч культури Польщі (м. Харків). Порозуміння, сусідство проживання, тривала історична і економічна традиція, культурна й етнічна близькість –світоглядні засади поглядів Станіслава Лося щодо конструктивної політики і взаємовигідного українсько-польського співробітництва та діалогу. Вони не лише не втратили своєї актуальності сьогодні, а й набули нового звучання в контексті сучасних українсько-польських відносин.
Фото Алла Єльська, Наталія Тихончук
Автор допису: Алла Єльська
