Роль Ю.Пілсудського у відновленні державної незалежності Польщі

Фото jagiellonia.org

Символічно присвячена дню народження архітектора незалежності  1918 року і одного з найвизначніших державних діячів в історії Польщі Юзефа Клеменса Пілсудського (05.12.1867-12.05.1935р.р) 9.12.2019р в приміщенні Польської медичної Бібліотеки, відбулася публічна конференція організована KPKO Stowarzyszenie im.A.Mickiewicza та Центром вивчення польської мови Polonista center. Присутніми на якій були і представники нашої ПО.

Відродження незалежності  1918 року стало можливим завдяки зусиллям кількох поколінь поляків і роботі багатьох політичних середовищ. Але батьком ІІ Речі Посполитої став Юзеф Пілсудський, творець Польських легіонів і перший глава держави.

На конференції  порушувалися питання:
– Чому Юзефа Пілсудського називають архітектором незалежності 1918 року?
– Чому він є одним за найвизначніших державних діячів в історії Польщі?
– Які його заслуги і політичні концепції до сьогодні надихають польських політиків та провокують жваві дискусії серед публіцистів та істориків?

Пан Анджей Амонс розповів про життя Маршала, його світогляд та політичні переконання, що стали причиною виконання місії відродження ІІ Речі Посполитої після І Світової Війни.

Далі пані лекторки висвітлили події Варшавської битви 1920р., торкнулися постатей Павла Дмовського та Ігнація Падеревського – соратників Пілсудського у відновленні незалежності  та зміцненні політичної ваги Польщі. А також частково розібрали постаті та цитати героїв фільму Єжи Гофмана «Варшавська битва».

Вцілому конференція була цікавою, змістовною та повчальною. Постать Ю.Пілсудського має велику значимість для поляків не тільки в Польщі, а в усьому світі. Політичні концепції і особисті переконання цього державного діяча не втратили актуальності і в наш час.

Фото: Алла Єльська

Автор допису: Алла Єльська

110 річниця костелу Святого Миколая

В цьому році шедевру, що входить в 7 чудес України, Римо-Католицькому храму, побудованому в неоготичному стилі архітектором Станіславом Городецьким для католицької спільноти Києва, костелу Святого Миколая, виповнилося 110 років. Дозвіл на спорудження храму отримав граф Владислав Міхал Браницький, він також надав значні кошти на його будівництво. Будівельні роботи тривали 10 років (1899-1909р.р).

6 грудня 1909 року відбулося урочисте освячення храму та перша служба.

7 грудня 2019 року, через 110 років вірні зібралися відсвяткувати цей ювілей. Серед них були і члени ПО «Полонія» . На урочистій службі крім прихожан, духовенства, мешканців міста були і спеціальні гості, запрошені на цю урочисту подію, зокрема посол Республіки Польща в Україні, пан Бартош Ціхоцький, представники Консульського відділу Посольства, а також дипломати багатьох країн та представники Уряду України.

Дипломатичний представник Ватикану нунцій апостольський в Україні, архієпископ Клаудіо Гуджеротті в своїй промові торкнувся історії створення храму , підняв питання про його сьогоднішній статус. Висловив жаль, що в радянський період костел використовувався як господарське приміщення та Будинок органної музики. Нагадав, що до цього дня ще багато храмів знаходяться в державному користуванні ,а не служать релігійним громадам, і що стан багатьох із них , як і стан костелу святого Миколая, вимагає тривалого відновлення. А також висловив впевненість, що храм повернеться релігійній громаді і стане прикладом примирення всіх християн у масштабах Києва, України та всієї Європи, буде домом, який з’єднує серця людей зі сходу на захід, з півночі на південь. Стане місцем відродження та зцілення всього українського народу.

Фото Алла Єльська

Автор допису; Алла Єльська

Ян Станіслав Лось. «Українська справа. У спогадах, листуванні й публіцистиці»

Фото Алла Єльська, Наталія Тихончук

06.12.2019 в Книгарні Є по вул. Лисенка, 3, члени нашої ПО «Полонія» відвідали дискусію та презентацію книги українською мовою.

Книга «Українська справа. У спогадах, листуванні й публіцистиці», це зібрання вибраних творів польського дипломата, публіциста, науковця графа Яна Станіслава Лося (1890–1974) яке належить до синтетичних наукових праць, що перебувають на межі біографії, документа і політичної публіцистики та суттєво доповнюють і збагачують джерельний комплекс матеріалів з історії українсько-польських відносин міжвоєнної доби.

Досягнення порозуміння, усвідомлення спільності територіальної локалізації, культурна й етнічна близькість – ось ті принципи, які вирізняли світоглядні засади Я.С. Лося щодо українсько-польського співробітництва та діалогу.

Проблемні питання, що порушувалися в ході дискурсу:

– особливості міжвоєнного двадцятиліття в рецепції Я.С. Лося;

– українські території у складі Другої Речі Посполитої: історичний, економічний, культурний, національний аспекти;

– характер і специфіка українсько-польського діалогу в 1919 – 1939 рр.;

– актуалізація минулого в реаліях сьогодення українсько-польських відносин.

Учасниками дискусії були і польські , і українські упорядники та перекладачі книги:

проф. Мачєй Маршал, юрист і політолог, викладач на Факультеті права, адміністрації та економіки Вроцлавського університету. Керуючий Міждисциплінарною майстернею досліджень культури, історії, політики і права країн Центрально-Східної Європи.

доктор Сильвія Вуйтович, доцент, викладач на кафедрі україністики в Інституті слов’янської філології Вроцлавського університету. Досліджує польсько-українську культурну інтерференцію, політичні відносини у ХХ ст, зокрема у міжвоєнний період.

професор Сергій Троян, доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету (м. Київ)Василь Саган, філолог, перекладач, заслужений діяч культури Польщі (м. Харків). Порозуміння, сусідство проживання, тривала історична і економічна традиція, культурна й етнічна близькість –світоглядні засади поглядів Станіслава Лося щодо конструктивної політики і взаємовигідного українсько-польського співробітництва та діалогу. Вони не лише не втратили своєї актуальності сьогодні, а й набули нового звучання в контексті сучасних українсько-польських відносин.

k-2
IMG_20191209_130414_053
IMG_20191209_130406_417

Фото Алла Єльська, Наталія Тихончук

Автор допису: Алла Єльська

Опера Монюшко «Галька» у Києві

Опера Монюшко «Галька» у Києві

Опера «Галька» на закриття Року Монюшко – проект профінансований Посольством Республіки Польща в Україні та Польським Інститутом у Києві.

30 листопада 2019 участники «Полонії» вперше разом відвідали оперу! До того ж – не пересічний спектакль, а прем’єру, за запрошенням самого Посла Республіки Польща в Україні Пана Бартоша Чихоцького. Опера «Галька» Станіслава Монюшки – це, безперечно, одна з найбільш відомих і популярних польских опер, ії творця часто называють «батьком» національної польскої опери. Коли музика прекрасна – вона завжди надихає і завжди в моді, а історія кохання прекрасної Горянки і заможного Пана нікого не залишить байдужим. Ролі виконували як польскі, так і українські співаки. Гарний настрій перед початком спектаклю створював ансамбль народної музики, а бризки шампанського додавали відчуття свята.

Автор допису: Анна Турчиняк

Польська аматорська футбольна команда у Києві

28 листопада 2019 року члени організації Polonia відвідали відкритий кубок НМУ імені О. О. Богомольця з футзалу з міжнародною участю “NMU OPEN 2019” в якому серед інших змагалась команда AZS Częstochowa (Polska). Учасники нашої організації, звичайно вболівати за польських футболістів. А грали вони здорово! Сильна і спритна команда! В півфіналі виграли з рахунком 3:1. А в фіналі отримали перемогу з рахунком 2:0. Було дуже приємно підтримати хлопців з Польщі і поздоровити їх із заслуженою перемогою.

Фото Наталії Тихончук

Автор допису: Наталія Тихончук

Унія Любельська у мистецтві і літературі

Фото: Полонія

26 листопада 2019 в музеї історії міста Києва відбулася відкрита дискусія на тему “Любельська Унія в літературі та мистецтві”. Слід зазначити, що ця подія стосувалась великої кількості народів і людей того часу.   

У 2019 році ми відзначаємо 450-ту річницю Люблінської Унії, дуже важливого юридичного акту, який на довгі роки вирішив долю Центральної та Східної Європи. Від самого початку навколо Люблінської Унії точились гарячі суперечки. Ця історична подія знайшла відгук також у тогочасній поезії, а згодом і в історичних романах та картинах ХІХ ст.. Творчість Яна Кохановського, Миколая Рея та Станіслава Оріховського була присвячена Унії.

Зустріч буде нагодою обговорити ставлення деяких письменників та митців до ідеї Унії між Короною та Великим князівством Литовським. Ми також познайомимось з художньо-філософським контекстом розквіту літератури та мистецтва епохи ренесансу у Польщі, зокрема, з реформаторськими поглядами Анджея Фрича Моджевського, творами Петра Скарґі та іншими видатними митцями епохи. Ми також дізнаємось про образи та символи, зображені на картині Яна Матейко «Люблінська Унія».

Лекцію та дискусію з учасниками веде експерт з літературознавець док. Тетяна Чужа.

http://www.polinst.kyiv.ua/450unialubelska.html

Автор допису: Дмитро Старжинський

101 Річниця незалежності Польщі

Біг незалежності

Фото: Дмитро Старжинський

10.11.2019р в рамках святкування 101 річниці незалежності Польщі Спілка поляків України організувала і провела «Забіг Незалежності». Учасниками забігу були і члени нашої організації “Полония”. Зробили круг середмістям Києва , всі бігуни отримали за участь почесні медалі, а дітки з суботньої школи ще й пряники . Після нагородження всі разом розгорнули в сквері великий прапор Польщі. А також заспівали Гімн привітавши таким чином Польщу і всіх поляків з одним із головних свят – Днем Незалежності.

Фото: Дмитро Старжинський
Фото; DK 11.2019

Автор допису Марина Крижанівська

2019 Ольга Токарчук, нобелівська лауреатка

Нобелівську премію з літератури за 2018 рік отримала Ольга Токарчук – польська письменниця з українським корінням.

Пані Токарчук стала п’ятим польським лауреатом в історії літературного Нобеля. (Wikimedia)

Раніше цю премію отримували письменники Генрік Сенкевич (1905) та Владислав Реймонт (1924), поети Чеслав Мілош (1980) та Віслава Шимборська (1996).

Під час церемонії вручення премії Пані Токарчук отримала слова вдячності.

Матеріал зі сторінки Wirtualna Polska

Olga Tokarczuk odebrała Nobla. Podczas ceremonii każdy laureat usłyszał o sobie i swoich osiągnięciach kilka naprawdę poruszających słów. Tokarczuk powstrzymała emocje, ale było widać, że jest ogromne wzruszona.
Polska to skrzyżowanie Europy, może jej serce. Tragiczna historia, którą widzimy w prozie Olgi Tokarczuk, mierzy się z antysemityzmem. Próbuje uchwycić Polskę, która nie jest nigdy w tym samym miejscu. Jej połączenie niesamowitej rzeczywistości, opętanie mitologią, tworzą najbardziej oryginalne prozatorskie dzieło na świecie – usłyszeliśmy.

Автор допису Марина Крижанівська

Народове читання 2019

7 вересня відбулися чергове VIII-е народове читання під титулом “Польскі новели”. Цього року Президент разом із дружиною обрали вісім польських новел, зокрема «Добру пані» Елізи Ожешкової, «Дим» Марії Конопницької і «Шарманку» Болеслав Пруса.

Члени нашої організації токож взяли активну участь у цій акції. Ми провели її в теплій домашній обстановці. Для читання боло вибрано «Шарманку» Болеслав Пруса. (pol. Katarynka – Bolesław Prus).

Після читання твору нас чекала смачна кава та чай із солодощами.

Фото: Дмитро Старжинський

Посилання
Інформація зі сторінки Президента РП (Narodowe Czytanie 2019 Nowele polskie lekturą Narodowego Czytania 2019)

Автор допису Марина Крижанівська

Вшанування пам’яті загиблих на цвинтарі в м. Биківня на 79-у річницю Катинської різанини

13 квітня 2019 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулося урочисте вшанування жертв Катинського розстрілу.

Фото: Дмитро Старжинський

В заході взяли участь польські дипломати на чолі з Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Цихоцьким, посли Литви, Угорщини, Словаччини, Естонії

Члени нашої ПО «Полонія» також прийняли участь в урочистому покладанню квітів та запаленню лампадок,  яке супроводжувалось молитвою, поминальним дзвоном та хвилиною мовчання. 

Після закінчення офіційної частини присутні не спішили розходитися. Люди несли квіти до братських могил на польській і українській частинах меморіалу 

День пам’яті жертв Катинського злочину традиційно відзначають 13 квітня. Саме в цей день у 1943 році вперше була оприлюднена інформація про масові поховання польських офіцерів, які після вступу військ СРСР на територію Польщі 17 вересня 1939 року опинилися в радянському полоні.

DSC_0035
DSC_0069
DSC_0042
DSC_0065

Ця трагедія польського народу між биківнянський соснами зостанеться назавжди в наших серцях.

DSC_0050
DSC_0088
DSC_0069
DSC_0077

Автор допису: Дмитро Старжинський