15 квітня OS Polonia провела пам’ятний захід «Tragedia katyńska w dziełach kultury / Катинська трагедія у творах культури», приурочений до 85-ї річниці рішення радянської влади про розстріл польських офіцерів і військовополонених.
Катинський злочин — один із найболючіших символів сталінізму, який і сьогодні залишається незагойною раною в польській національній пам’яті. Його жертвами стали представники польської інтелігенції — ті, кого неможливо було замінити.
Метою заходу було не лише вшанування пам’яті загиблих, а й осмислення того, як ця трагічна сторінка історії відбилася в літературі, поезії, кіно, живописі, музиці та формах публічної пам’яті — від пам’ятників до меморіальних місць.
Захід розпочався з вітального слова завідувачки Польської медичної бібліотеки імені проф. Збігнєва Реліги пані Людмили Білої.
Пані Оксана Шарій, завідувачка сектору міжнародного книгообміну, розповіла про багатий фонд книг у бібліотеці, присвячених Катинській трагедії, та згадала постаті, чиї долі нерозривно пов’язані з тією страшною епохою.
Пані Наталія Тихончук поділилася особистою родинною історією: її родич, Владислав Павліковський, став жертвою Польської операції 1937–1938 років. Вона розповіла про трагічний вплив цієї втрати на життя всієї родини й трансмісію пам’яті впродовж поколінь.
Окрема згадка прозвучала і про фільм «Катинь» Анджея Вайди — зворушливе й особисте свідчення режисера, чий батько, капітан Якуб Вайда, був розстріляний у Харкові. Цей фільм став одним із найвідоміших візуальних документів про трагедію, яку десятиліттями приховували.Пані Алла Єльська представила творчість Юзефа Чапського — письменника, художника й одного з небагатьох, хто пережив радянський полон. Його свідчення й твори — безцінний внесок у збереження пам’яті про Катинь.
Пан Анатолій Курносов поділився роздумами про трагедію та прочитав вірш Збіґнєва Герберта «Ґудзики» польською мовою у власному перекладі на українську.Учні спеціалізованої школи №23 Деснянського району м. Києва разом із пані Ліною Ляпіною представили поезії Каміля Бачинського та Збіґнєва Герберта, які передають біль, смуток і пам’ять про трагічні події.
Пам’ять про Катинь живе й у музиці. Про це розповіла пані Світлана Василик, зосередившись на “Polskim Requiem” Кшиштофа Пендерецького, зокрема на його драматичному фрагменті Libera me, Domine.
Пані Юлія Громова представила візуальну добірку пам’ятників, присвячених Катинській трагедії, встановлених у різних країнах світу.
Захід продемонстрував: мистецтво не лише увічнює історичну правду, але й формує глибоке співчуття, стає містком для діалогу між культурами та допомагає осмислювати складне минуле.Пам’ятаємо Катинь.
Через культуру – до глибшого розуміння спільної історіїПам’ять та слава героям!
У заході взяли участь Консул Республіки Польща Павел Овад та Віцеконсул Анна Бабяк-Овад, президент Związek Polaków Ukrainy Леся Єрмак, генеральний редактор Dziennik Kijowski Анжеліка Плаксіна, представники полонійних організацій Києва.
Партнером події була Польська медична бібліотека у Києві / Polska Biblioteka Medyczna w Kijowie ім. Збігнєва Реліги.
Пам’ятаємо. Осмислюємо. Говоримо.
